1. Ursula von der Leyen répond aux questions de LéNA : « Nous protégerons chaque centimètre de l’Union européenne »
Troisième guerre mondiale, relations avec les Etats-Unis, Pacte vert et sanctions contre Israël… la présidente de la Commission européenne a répondu aux questions récoltées par les huit journaux européens de l’alliance LéNA, dont « Le Soir ».
Pour fêter les dix ans de LéNA, sept journaux de l’alliance, dont Le Soir, ont voulu marquer le coup avec une interview exclusive d’Ursula von der Leyen. La présidente de la Commission européenne, habituellement très discrète dans la presse du continent, a accepté exceptionnellement de répondre par écrit à des questions récoltées par les journaux, dont trois soumises par des lectrices et des lecteurs du Soir. Guerre en Ukraine, catastrophe humanitaire à Gaza, droits de douane : les thèmes abordés reflètent les préoccupations des lecteurs venus de Pologne, d’Allemagne, de Suisse, d’Italie, de France, et de Belgique.
Nous dirigeons-nous vers une troisième guerre mondiale ?
/Урсула фон дер Ляєн відповідає на запитання LéNA: «Ми захистимо кожен сантиметр Європейського Союзу»
Третя світова війна, відносини зі Сполученими Штатами, Зелена угода та санкції проти Ізраїлю... Президент Європейської Комісії відповів на запитання, зібрані вісьмома європейськими газетами альянсу LéNA, включаючи Le Soir.
Щоб відсвяткувати десятиріччя LéNA, сім газет альянсу, включаючи Le Soir, вирішили відзначити цю подію ексклюзивним інтерв'ю з Урсулою фон дер Ляєн. Президент Європейської Комісії, зазвичай дуже стримана в європейській пресі, у винятковому випадку погодилася відповісти на запитання у письмовій формі, зібрані газетами, включаючи три, надіслані читачами Le Soir. Війна в Україні, гуманітарна катастрофа в Газі та митні збори: теми, що висвітлювалися, відображали занепокоєння читачів з Польщі, Німеччини, Швейцарії, Італії, Франції та Бельгії.
Чи прямуємо ми до третьої світової війни?
2. Plan pour l’Ukraine : le chef de la diplomatie américaine à Genève pour des pourparlersMarco Rubio est arrivé dimanche à Genève pour des discussions avec les Ukrainiens et les Européens. Troisième guerre mondiale, relations avec les Etats-Unis, Pacte vert et sanctions contre Israël… la présidente de la Commission européenne a répondu aux questions récoltées par les huit journaux européens de l’alliance LéNA, dont « Le Soir ».
Pour fêter les dix ans de LéNA, sept journaux de l’alliance, dont Le Soir, ont voulu marquer le coup avec une interview exclusive d’Ursula von der Leyen. La présidente de la Commission européenne, habituellement très discrète dans la presse du continent, a accepté exceptionnellement de répondre par écrit à des questions récoltées par les journaux, dont trois soumises par des lectrices et des lecteurs du Soir. Guerre en Ukraine, catastrophe humanitaire à Gaza, droits de douane : les thèmes abordés reflètent les préoccupations des lecteurs venus de Pologne, d’Allemagne, de Suisse, d’Italie, de France, et de Belgique.
Nous dirigeons-nous vers une troisième guerre mondiale ?
/Урсула фон дер Ляєн відповідає на запитання LéNA: «Ми захистимо кожен сантиметр Європейського Союзу»
Третя світова війна, відносини зі Сполученими Штатами, Зелена угода та санкції проти Ізраїлю... Президент Європейської Комісії відповів на запитання, зібрані вісьмома європейськими газетами альянсу LéNA, включаючи Le Soir.
Щоб відсвяткувати десятиріччя LéNA, сім газет альянсу, включаючи Le Soir, вирішили відзначити цю подію ексклюзивним інтерв'ю з Урсулою фон дер Ляєн. Президент Європейської Комісії, зазвичай дуже стримана в європейській пресі, у винятковому випадку погодилася відповісти на запитання у письмовій формі, зібрані газетами, включаючи три, надіслані читачами Le Soir. Війна в Україні, гуманітарна катастрофа в Газі та митні збори: теми, що висвітлювалися, відображали занепокоєння читачів з Польщі, Німеччини, Швейцарії, Італії, Франції та Бельгії.
Чи прямуємо ми до третьої світової війни?
Le secrétaire d’Etat américain Marco Rubio a atterri dimanche à Genève où des responsables ukrainiens, américains et européens se retrouvent pour discuter du plan de Donald Trump pour l’Ukraine, qui fait craindre à Kiev une capitulation forcée mais ne constitue pas, selon Washington, une offre finale.
Le responsable américain est arrivé dans la ville suisse vers 08H30 GMT, ont constaté des journalistes de l’AFP.
L’administration américaine présente désormais comme « un cadre pour des négociations » ce plan en 28 points, qui vise à mettre fin au conflit provoqué par près de quatre ans d’invasion russe. Salué par le président russe Vladimir Poutine, le texte reprend plusieurs exigences clés de Moscou: que l’Ukraine lui cède des territoires, accepte de réduire la taille de son armée et renonce à intégrer l’Otan. Il offre cependant des garanties de sécurité occidentales à Kiev pour prévenir toute nouvelle attaque russe.
Le plan a provoqué un branle-bas de combat chez des alliés européens de l’Ukraine, qui ont multiplié les contacts et réclamé de nouvelles négociations les impliquant, ainsi que Kiev, malgré l’impatience affichée initialement par le président des Etats-Unis.
/План для України: Державний секретар США в Женеві для переговорів. Марко Рубіо прибув до Женеви в неділю для обговорення з українцями та європейцями.
Державний секретар США Марко Рубіо прибув до Женеви в неділю, де українські, американські та європейські посадовці зустрінуться, щоб обговорити план Дональда Трампа щодо України. План викликав побоювання в Києві щодо примусової капітуляції, але, за словами Вашингтона, не є остаточною пропозицією.
Державний секретар США Марко Рубіо прибув до Женеви в неділю, де українські, американські та європейські посадовці зустрінуться, щоб обговорити план Дональда Трампа щодо України. План викликав побоювання в Києві щодо примусової капітуляції, але, за словами Вашингтона, не є остаточною пропозицією.
Американський посадовець прибув до швейцарського міста близько 8:30 ранку за Гринвічем, повідомили журналісти AFP.
Адміністрація США зараз представляє цей 28-пунктний план, метою якого є припинення конфлікту, спричиненого майже чотирма роками російського вторгнення, як «рамку для переговорів».
Документ, схвалений президентом Росії Володимиром Путіним, містить кілька ключових вимог Москви: щоб Україна поступилася територією, погодилася скоротити чисельність своєї армії та відмовилася від членства в НАТО. Однак він пропонує Києву гарантії безпеки Заходу, щоб запобігти будь-яким подальшим російським атакам.
Цей план викликав бурхливу активність серед європейських союзників України, які активізували свої контакти та вимагали нових переговорів за участю них та Києва, попри початкове нетерпіння, виявлене президентом США.
Документ, схвалений президентом Росії Володимиром Путіним, містить кілька ключових вимог Москви: щоб Україна поступилася територією, погодилася скоротити чисельність своєї армії та відмовилася від членства в НАТО. Однак він пропонує Києву гарантії безпеки Заходу, щоб запобігти будь-яким подальшим російським атакам.
Цей план викликав бурхливу активність серед європейських союзників України, які активізували свої контакти та вимагали нових переговорів за участю них та Києва, попри початкове нетерпіння, виявлене президентом США.
3. Nouvelle stratégie de sécurité nationale: pourquoi les Etats-Unis dressent un réquisitoire contre l’Europe
La Maison-Blanche a publié sa nouvelle stratégie de sécurité nationale. Le texte, flatteur pour Donald Trump, met en avant ses thèmes favoris. Mais dans cette feuille de route, une section dresse un portrait alarmiste du Vieux Continent, voire un réquisitoire contre un allié historique.
Outre-Atlantique, la Maison-Blanche publie sa nouvelle stratégie de sécurité nationale et estime assister à un « effacement civilisationnel » en Europe. Washington y réaffirme aussi ses priorités commerciales, sa prédominance dans les affaires de son continent et ménage la Russie.
L’exercice est courant et reflète la doctrine présidentielle du moment. En fin de semaine, la Maison-Blanche publie, dans un document d’une trentaine de pages, sa nouvelle stratégie de sécurité nationale. Le texte, flatteur pour Donald Trump, met en avant ses thèmes favoris : lutte contre l’immigration, protection des frontières, relations commerciales. Mais dans cette feuille de route, une section dresse un portrait alarmiste du Vieux Continent, voire un réquisitoire contre un allié historique.
Pour Washington, l’Europe fait face à un «effacement civilisationnel». Les causes? L’effondrement des taux de natalité, l’immigration, la censure de la liberté d’expression ou encore la perte des identités nationales. « Si les tendances actuelles se poursuivent, le continent sera méconnaissable d’ici 20 ans ou moins », prophétise le document. La charge est ciblée et s’aligne sur la sémantique politique des partis d’extrême droite européens.
/Нова стратегія національної безпеки: чому Сполучені Штати висувають обвинувальний акт проти Європи
/Нова стратегія національної безпеки: чому Сполучені Штати висувають обвинувальний акт проти Європи
Білий дім опублікував свою нову стратегію національної безпеки. Документ, що є приємним для Дональда Трампа, висвітлює його улюблені теми. Але в рамках цієї дорожньої карти один розділ малює панікерський портрет Старого континенту, навіть обвинувальний акт проти історичного союзника.
По той бік Атлантики Білий дім публікує свою нову стратегію національної безпеки та вважає, що спостерігає «цивілізаційну ерозію» в Європі. Вашингтон також підтверджує свої торговельні пріоритети, своє переважання у справах свого континенту та обережно намагається не образити Росію.
Ця практика є поширеною та відображає чинну президентську доктрину. Наприкінці тижня Білий дім опублікував у документі обсягом близько тридцяти сторінок свою нову стратегію національної безпеки. Текст, що є приємним для Дональда Трампа, висвітлює його улюблені теми: боротьба з імміграцією, захист кордонів та торговельні відносини. Але в цій дорожній карті один розділ малює панікерський портрет Старого континенту, навіть обвинувальний акт проти історичного союзника.
Для Вашингтона Європа стикається з «цивілізаційним занепадом». Причини? Падіння народжуваності, імміграція, цензура свободи слова та втрата національної ідентичності. «Якщо нинішні тенденції збережуться, континент стане невпізнанним через 20 років або менше», – прогнозується в документі. Атака є цілеспрямованою та відповідає політичній риториці європейських ультраправих партій.
