Résumé
Découvre le monde avec Minimiki et ses histoires magiques ! Direction l'Amérique ! Aponi est amérindienne et vit en Amérique. Quand son petit frère naît, elle a l'impression de ne plus compter pour ses parents. Un jour, en aidant un oisillon, elle croise un aigle dont les plumes ont d'étranges pouvoirs. À lire seul ou accompagné.
/ Відкривайте світ разом з Мінімікі та її чарівними історіями!
Їдемо до Америки! Апоні — корінна американка та живе в Америці. Коли народжується її маленький брат, вона відчуває, що більше не має значення для своїх батьків. Одного разу, допомагаючи пташеняті, вона натрапляє на орла, чиє пір’я має дивну силу. Читається окремо або в супроводі.
Їдемо до Америки! Апоні — корінна американка та живе в Америці. Коли народжується її маленький брат, вона відчуває, що більше не має значення для своїх батьків. Одного разу, допомагаючи пташеняті, вона натрапляє на орла, чиє пір’я має дивну силу. Читається окремо або в супроводі.
Chapitre 1
Aponi perd patience
Aponi vit dans le Sud-Ouest des Etats-Unis, dans une réserve indienne. Elle habite dans un hogan avec ses parents et Nayati, son petit frère.
C'est encore un bébé. Il se réveille souvent la nuit, en leur mère doit lui chanter des chansons jusqu'à ce qu'il se rendorme.
Elle lui a pourtant fabriqué un attrapeur de rêves; qu'elle a accroché au-dessus de son berceau. C'est un cercle d'osier, sur lequel on tisse un filet pour prendre au piège les mauvais rêves. On y accroche aussi des plumes, qui guident les bons rêves vers le dormeur.
Ce matin, Aponi est de très mauvaise humeur.
— J'en ai assez qu'on ne s'occupe que de Nayati! crie-t-elle.
Furieuse, elle part à l'école, qui se trouve en dehors de la réserve, sans dire au revoir.
Dans la classe, tout le monde est un peu agité aujourd'hui. La maîtresse se sert du bâton de parole pour ramener le calme. Seul celui qui l'a en main a le droit de parler. Chacun le prend tour à tour pour dire une chose qu'il pense être importante.
Quand c'est à Aponi, elle reste silencieuse.
— Tu n'as rien à nous dire? demande la maîtresse.
Aponi secoue la tête et passe le bâton à son voisin.
Elle ne sait pas comment expliquer ce qui la préoccupe. Elle regrette de s'être fâchée contre sa mère ce matin.
Mais, depuis que son petit frère est né, ses parents ne s'occupent plus beaucoup d'elle. Avant, sa mère lui coiffait ses longs cheveux en lui racontant des histoires ou bien lui apprenait à broder.
Son père l'emmenait se promener et lui montrait comment repérer les traces des animaux. Plus maintenant. C'est parce que son frère est un bébé, elle le sait, mais elle a l'impression que ses parents ne l'aiment plus.
/ Розділ 1
Апоні втрачає терпіння
Апоні живе на південному заході США, в індіанській резервації. Вона живе в хогані з батьками та Наяті, своїм молодшим братом.
Це ще дитина. Він часто прокидається вночі, а мама співає йому пісні, поки він знову не засне.
Однак вона зробила його ловцем снів; яку вона повісила над своєю колискою. Це коло з лози, на якому сплетена сітка для вловлювання поганих снів. Туди ж розвішують пір'я, які навіюють сплячому хороші сни.
Сьогодні вранці Апоні в дуже поганому настрої.
«Мені досить того, що про Наяті піклуються!» Вона плаче.
Розлючена, вона, не попрощавшись, йде до школи, яка знаходиться за межами резервації.
У класі сьогодні всі трохи неспокійні. Господиня використовує розмовну палицю, щоб відновити спокій. Право говорити має лише той, у кого він у руках. Кожен по черзі говорить те, що вважає важливим.
Коли справа стосується Апоні, вона мовчить.
— Тобі нічого нам сказати? — запитує хазяйка.
Апоні хитає головою і передає естафету сусідові.
Вона не знає, як пояснити, що її турбує. Вона шкодує, що сердилася на матір цього ранку.
Але з того часу, як народився її маленький брат, батьки більше не піклуються про неї. Раніше мати розчісувала її довге волосся, розповідаючи казки або навчаючи вишивати.
Батько водив її гуляти і показував, як розпізнавати сліди тварин. Більше ні. Це тому, що її брат немовля, вона це знає, але їй здається, що батьки її більше не люблять.
Conjugaison du verbe fâcher / Відмінювання дієслова fâcher — гніватися
Phrases avec le mot fâchée
La municipalité s'était dite fâchée par certains comportements lors du marché, samedi dernier /Муніципалітет заявив, що обурений певною поведінкою під час ринку минулої суботи. Ouest-France, Marie MERDRIGNAC, 27/03/2021
Je serais fâchée que depuis longtemps vous n'eussiez obtenu d'autre grâce que celle d'y aller /Мені було б шкода, якби ви протягом тривалого часу не отримували іншої ласки, окрім того, щоб піти туди. Madame de Sévigné (1626-1696)
Je serai bien aise de n'être plus ici, et toi tu ne seras pas fâchée d'être débarrassée de moi /Я буду радий, що мене більше не буде, і ти не пошкодуєш, що позбувся мене. Emmanuel Cosquin (1841-1919)
Je serais fâchée de manquer au respect que je lui dois /Мені було б прикро зневажати його. Madame de Sévigné (1626-1696)
Et mieux vaut ne pas la chauffer, car parfois fâchée, la chafouine cherche dans ses fiches et chasse les plus bravaches /І краще його не гріти, тому що інколи розлючений, шафуін шукає в своїх файлах і полює на найсміливіших. Ouest-France, 22/01/2016
Je ne t'ai pas contrariée, tu n'es pas fâchée contre moi ? /Я тебе не засмутив, ти на мене не сердишся? Émile Zola (1840-1902)
Elle a retrouvé son père biologique l'an dernier et, depuis, elle est fâchée avec ses parents /Минулого року вона возз’єдналася зі своїм біологічним батьком та відтоді сердиться на батьків. Le Coq-héron, 2003, Catherine Merle-Chabot (Cairn.info)
Longtemps, elle a été fâchée avec l'existence, au point d'avoir voulu en finir, à 29 ans /Довгий час вона була зла на існування, аж до бажання покінчити з ним у 29 років. Ouest-France, Pascale VERGEREAU, 14/05/2017
Elle s'est liée d'amitié avec les uns, fâchée avec les autres /З одними вона дружила, з іншими — сердилася. Ouest-France, Thierry RICHARD, 04/11/2016
Je suis bien fâchée que tu souffres autant des dents /Мені дуже прикро, що ти так страждаєш від своїх зубів. Alcide de Beauchesne (1800-1873)
Chapitre 2
Une rencontre inattendue
Le soir, quand elle descend du bus scolaire au croisement du chemin qui mène à son village, un essaim de papillons s'envole derrière un buisson.
Aponi ne peut pas s'empêcher de courir après eux, jusqu'en bas de la colline au bord du lit desséché de la rivière.
Dans le ciel, un oiseau tournoie, poussant un cri plaintif.
— Je me demande ce qu'il cherche, pense la petite fille.
L'oiseau tourne encore, puis disparaît au loin, vers le canyon.
— Il doit avoir son nid là-bas, se dit-elle.
Quelque chose de blanc attire soudain l'œil d'Aponi, par terre un peu plus loin.
Curieuse, elle s'approche pas à pas.
Une petite boule de plumes frémit, à demi cachée sous un gros caillou. C'est un bébé oiseau qui piaille misérablement en battant des ailes, sans pouvoir s'envoler.
— N'aie pas peur, murmure-t-elle, en tendant la main. Je vais te ramener chez toi.
L'oiseau tremblant contre sa poitrine, Aponi traverse le cours d'eau à sec, en trébuchant sur les cailloux.
À l'entrée du canyon, les rayons du soleil éclairent encore les colonnes de rochers qui se dressent vers le ciel. Tout à coup, une ombre obscurcit la lumière. Dans un grand bruissement d'ailes, un immense oiseau se pose devant elle, les yeux étincelants. À ses cris, le bébé oiseau répond par de petits piaillements excités.
Aponi est un peu effrayée, mais elle le pose avec douceur sur le sol.
— Je t'ai ramené ton bébé, dit-elle timidement. Le grand aigle prend délicatement la petite boule dans son bec et l'emporte aussitôt.
Il se fait tard. Il faut qu'Aponi rentre à la maison. Elle connaît bien les alentours. Son père l'y emmène souvent se promener depuis qu'elle est toute petite.
— Si je traverse le canyon au lieu de remonter jusqu'à la route, pense-t-elle, cela fera un raccourci.
Dans la pénombre, les chemins entre les rochers se ressemblèrent tous. La petite fille essaie d'aller dans une direction, puis dans une autre. Mais c'est un vrai labyrinthe. Quand elle se retrouve une fois de plus dans une impasse, devant un mur de roche, elle se rend compte qu'elle s'est perdue. Désespérée, elle se laisse glisser sur le sable. Elle n'a pas le courage de se remettre à marcher.
/Розділ 2
Несподівана зустріч
Увечері, коли вона виходить зі шкільного автобуса на роздоріжжі, що веде до її села, рій метеликів відлітає за кущ.
Апоні не може не побігти за ними, спуститися з пагорба до краю сухого русла.
В небі кружляє птах, видає жалібний крик.
— Цікаво, що він шукає, — думає дівчинка.
Птах знову повертається, потім зникає вдалині, в бік каньйону.
«Він, мабуть, там має своє гніздо», — сказала вона собі.
Щось біле раптом впадає в око Апоні на землі трохи далі.
Зацікавившись, вона наближається крок за кроком.
Маленька кулька пір’я тремтіла, наполовину прихована під великим камінчиком. Це пташеня, яке жалібно пищить, махає крилами, не в змозі злетіти.
— Не бійся, — шепоче вона, простягаючи руку. — Я відвезу вас додому.
Птах тремтить біля її грудей, Апоні перетинає сухий струмок, спотикаючись об гальку.
На вході в каньйон сонячні промені все ще освітлюють колони скель, які здіймаються до неба. Раптом світло затуляє тінь. З великим шелестом крил перед нею сідає величезний птах із блискучими очима. На її крики пташеня відповідає схвильованим криком.
Апоні трохи налякана, але вона обережно кладе його на підлогу.
«Я повернула твою дитину для тебе», — сором’язливо сказала вона. Великий орел делікатно бере маленьку кульку в дзьоб і тут же несе її.
Вже пізно. Апоні має повернутися додому. Вона добре знає оточення. Батько часто водив її туди на прогулянку з дитинства.
«Якщо я переїду каньйон, а не піднімусь до дороги, — думає вона, — це стане коротким шляхом».
У темряві стежки між скелями виглядали однаково. Маленька дівчинка намагається піти то в один бік, то в інший. Але це справжній лабіринт. Коли вона знову опиняється в глухому куті, перед скелястою стіною, вона розуміє, що загубила себе. У відчаї вона дозволяє собі ковзати по піску. Вона не має сміливості знову почати ходити.
empêcher / запобігати
verbe transitifConjugaison
(bas latin impedicare, prendre au piège, de pedica, entrave)
- 1. Faire en sorte que quelque chose ne se produise pas ; éviter :
Empêcher l'extension d'un conflit.
/ Стежити, щоб чогось не сталося; уникнути: щоб запобігти поширенню конфлікту.Synonymes :
arrêter - barrer - bloquer - défendre - entraver - éviter - paralyser - s'opposer à
/зупиняти - забороняти - блокувати - захищати - перешкоджати - уникати - паралізувати - протистоятиContraires :
encourager - favoriser /заохочувати – заохочувати
- 2. Ne pas permettre à quelqu'un de faire quelque chose : S'il veut absolument y aller, on ne peut l'en empêcher.
/Не дозволяти комусь щось робити: якщо він абсолютно хоче піти, ви не можете його зупинити.Synonymes :
- 3. Constituer un obstacle qui interdit une action, un état : Pousse-toi, tu m'empêches de voir.
/Створювати перешкоду, яка забороняє дію, стан: Пересунься, ти заважаєш мені бачити.
