1. Courage a la Russie du fin fond du cœur.
Bon courage à vous : la CPI vous guette pour complicité de crimes de guerre, dans un premier temps, peut-être de crimes contre l'humanité dans un second temps.
Et saluez de la part des tyranneaux locaux les miliciens de Wagner qui vous ont élevé dans une de leurs fermes de trolls, quand ils viendront chez vous.
2. Q : Est-ce que la Russie va réellement attaquer l’Europe un jour ? Prochainement ?
Tout d’abord, quelques remarques générales :
Un dictateur doit avoir un ennemi. La dénonciation de cet ennemi permet de justifier les mesures d’exception, de répression, de relancer le patriotisme et surtout de faire du dictateur une figure paternelle, seule capable de défaire la menace. Par exemple, Staline a utilisé la dénonciation de Trotski puis Tito pour lancer des purges de grande ampleur.
Un dictateur avisé n’attaquera pas son ennemi, car il en a besoin. Mais après avoir augmenté les budgets militaires, exacerbé le nationalisme, chauffé à blanc tous les esprits, il est très dur de ne pas agir, au risque d’apparaître faible. L’exemple d’Hitler attaquant l’URSS alors qu’il n’avait pas encore vaincu la Grande Bretagne vient à l’esprit, car la gestion de deux fronts simultanés s’est révélée un peu trop pour ses moyens.
Un dictateur est un opportuniste. S’il sent la faiblesse, il attaquera. Quand Hitler a réoccupé la Rhénanie, son armée craignait la réponse foudroyante des Français. En l’occurrence, de foudre il n’y eu pas et Hitler s’est senti autorisé à toutes ses actions ultérieures par la faiblesse de la France et de ses alliés.
Alors oui, Poutine, s’il regarde une carte, va y superposer la carte de l’Empire soviétique et se dire que les pays baltes, la Pologne, la Moldavie et même la Roumanie, etc… doivent revenir dans le giron de la mère patrie. Sans compter les pays en–stan d’Asie centrale. Et, rêvons un peu, les Balkans et l’Alaska. Je ne plaisante pas vraiment car tout cela a fait l’objet de longs développements sur la télé russe. Ah, j’oubliais la Finlande qui a osé résister à l’Armée Rouge.
Parier sur le bon sens d’un dictateur est hasardeux et possiblement naïf. Mais on peut raisonnablement penser que Poutine ne tentera pas d’avaler d’autres proies avant d’avoir gobé l’Ukraine.
Mais déjà, Poutine chauffe les Russes avec Kaliningrad, les héros gardiens de la paix en Transnistrie, l’OTAN, etc…Et bien sûr, pour lui, un pays nucléaire ne peut être vaincu.
Bref, Poutine et son entourage sont dangereux.
/Чи справді Росія одного дня нападе на Європу? Незабаром?
Спочатку деякі загальні зауваження:
У диктатора повинен бути ворог. Викриття цього ворога дозволяє виправдати виняткові заходи репресій, відродити патріотизм і, перш за все, зробити диктатора батьком, єдиним, хто здатний перемогти загрозу. Наприклад, Сталін використав викриття Троцького, а потім Тіто, щоб розпочати широкомасштабні чистки.
Мудрий диктатор не буде нападати на свого ворога, тому що йому це потрібно. Але після збільшення військових бюджетів, загострення націоналізму та розпалювання думок, дуже важко не діяти, ризикуючи здаватися слабким. Спадає на думку приклад нападу Гітлера на СРСР, коли він ще не переміг Велику Британію, оскільки керування двома одночасними фронтами виявилося занадто важким для його можливостей.
Диктатор – це опортуніст. Якщо він відчує слабкість, він нападе. Коли Гітлер знову окупував Рейнську область, його армія боялася нищівної відповіді Франції. У цьому випадку не було блискавки, і Гітлер почувався уповноваженим на всі свої наступні дії через слабкість Франції та її союзників.
Тож так, Путін, якщо він подивиться на карту, накладе на неї карту радянської імперії і скаже собі, що країни Балтії, Польща, Молдова і навіть Румунія тощо повинні повернутися в лоно батьківщини. Не рахуючи країн Центральної Азії. І, давайте трохи помріємо, Балкани та Аляска. Я не дуже жартую, тому що про все це довго говорили на російському ТБ. Ах, я забув Фінляндію, яка наважилася чинити опір Червоній армії.
Робити ставку на здоровий глузд диктатора ризиковано і, можливо, наївно. Але можна справедливо припустити, що Путін не спробує проковтнути іншу здобич, перш ніж проковтне Україну.
Але вже Путін розігріває росіян Калінінградом, героями-миротворцями в Придністров'ї, НАТО і т. д. І звісно, для нього ядерну країну не перемогти.
Одним словом, Путін і його оточення небезпечні.
3. Est ce que la Russie risque d être morceler ou bien même disparaître en tant qu'état avec cette sale guerre d'élimination ?
La Russie en temps que telle, restera une nation, mais je ne serais pas si affirmatif au sujet de la fédération de Russie. Pour eux, le danger viendra de la Chine qui espère que Moscou sera dans un tel état de délabrement, si possible en état de faillite pour qu'elle puisse revendiquer les territoires qu'elle a du céder à l'empire russe d'alors. Vladivostok etc. Quand ils se rendront compte que ce sont leurs soldats qui meurent pour l'impérialisme russe, il est probable qu'après un certain temps que cela va bouger.
/Чи загрожує Росії розкол або навіть зникнення як держави в цій брудній війні на винищення?
Росія як така залишиться нацією, але я б не був настільки позитивним щодо Російської Федерації. Для них небезпека буде надходити від Китаю, який сподівається, що Москва опиниться в такому занедбаному стані, якщо можливо, у стані банкрутства, щоб вона могла претендувати на території, якими вона змушена була поступитися тодішній Російській імперії, як-то Владивосток та ін. Коли вони зрозуміють, що це їхні солдати гинуть за російський імперіалізм, можливо, через деякий час це зміниться.
Aucun commentaire:
Enregistrer un commentaire